Присвячується проблемі ролі жінки в сім'ї

Блоґ: Віталій Голопапа

ьььььььььь
Орм.

17 коментарів

бррр… зайвий раз усвідомлюю, що не хочу заміж…

то дивіться на світ власними очима, а не через призму автора цього тексту :)))))))))

наші думки з Ним збігаються:-)

сподіваюся, не назавжди :) Шлюб — це не тюрма. Це любов.

тільки буває, що ця любов перетворюється в тюрму..(
хоча, таке і без шлюбу буває

Цікаво, як у вашому житті може бути інакше, якщо ви у це "інакше" не вірите?

ох, яка актуальна тема. Кожен звичайно скаже свої «за» і «проти» шлюбу. А це через те, що в дитинстві кому яку казочку швидше розповіли чи про принца на білому коні, чи про Попелюшку, яка ніби спочатку і гарна, але після 12.00 вона має має перетовритися на домашню господиню. КОму що ближче, той і в те вірить.

казки з дитинства, звісно, можуть впливати. А можуть і не впливати. Річ не лише у вірі, бо як відомо, віра без справ — мертва. Дорослі люди самі свій шлюб вибудовують. Бо він — ще й певною мірою праця ;) Буває, інтелектуальна ;)

Яким буде шлюб, залежить від нас самих. А якщо вже так сталося, що більше залежить не від МЕНЕ, а від НЬОГО, то… Я не прихильниця розлучень, особливо якщо є діти, але я вважаю, що розлучення батьків буде для дитини меншим стресом, ніж постійні сварки в сім’ї, невдоволення, взаємне ігнорування…

і помилки бувають. Розумні на них вчаться.

Я, звичайно, не всі слова знаю і часом не всі коми куди тра тицяю, але слова «цЕмент», «уночі» і те, що розділові знаки в правописі залишаються — то також факт. І не треба говорити про авангардизм — це проста недбалість. Плекайте мову (с).

Це страшно.Я не можу і не хочу цього розуміти.Хоча знаю багато сімей, які так живуть, точніше уживаються.

Багато, але не всі. Орієнтуватися треба на кращих.

Хотілося б, але серед цих кращих велика частка таких, які тільки на людях хочуть показати себе кращими (тобто в них також не все в порядку в сім'ї, але вони це намагаються це приховати).

+1 повністю погоджуюся.
думаю, що не варто, дивлячись на ТАКІ подружні пари, відгороджувати себе від сімейного життя чи боятися його…
Ми самі будівельники свого життя. Слід від самого початку закласти правильний фундамент, аби потім не страждати…

Ваша правда! Що посієш — те й пожнеш! А сіємо МИ самі!

Дякую пані і панове за ваші думки. мені було цікаво дізнатись чужу думку по цьому питанню. Ця маленька історія записана з життя. Прабачте якщо в ньому знаходите граматичні чи синтаксичні помилки.Я не філолог я фізик.
Старші з вас уже знають як це жити в шлюбі і напевно знають як уникнути таких ненадто веселих історій життя.

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте